- самокалічення
- -я, с., біол.Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
самокалічення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
аутотомія — ї, ж. Самокалічення, самовільне обламування частин або придатків тіла тваринами … Український тлумачний словник